КЛК у повоєнній Європі

Другим важливим періодом існування КЛК було продовження його діяльності починаючи з 1945р. у Німеччині. На еміграції КЛК був єдиним спортивним клюбом, що існував не опираючись на ніякий табір, і у зв'язку з цим мав незрівняно важчі умови праці в порівнянні з іншими спортивними товариствами. КЛК був зданий на власні сили, на фанатизм та посвяту його проводу й змагунів, проте незважаючи на всі нестатки, здобув в умовах німецької еміграції певні спортивні успіхи. Змагуни КЛК, що були розкидані по цілій Баварії, а то й поза її кордонами, були прикладом справжніх аматорів, що викликає глибоку повагу. Перебування у Баварії сприяло відновленню лещетарської діяльності Клюбу й давало можливість використати лещетарські терени у популярних лещетарських центрах - Гарміш-Партенкірхен, Міттенвальд, Фішен, Оберстдорф, Берхтесгаден.

Спочатку лещетарство мало виключно туристичний характер. У 1947р. у рамках Ради Фізичної Культури зорганізовано перші лещетарські змагання у Берхтесгадені зі всіх ділянок лещетарського спорту. Старші члени КЛК, Іван Мриц і Роман Рогожа, були ініціаторами і провідниками цих змагань. Хоча умови для змагунів і можливості вивчення нової техніки їзди (Арльберг) булинабагато кращі від їхніх галицьких попередників, рівень лещетарської справності залишався у порівнянні до справності змагунів із Західної Європи відносно низький. Змагове лещетарство у цих часах обмежувалося до малої горстки, переважно студентів, або мешканців гірських таборів-біженців у Міттенвальді та Берхтесгадені. Та все ж українські лещетарі, між ними 70% членів КЛК, перевищували в альпійських конкуренціях усіх інших біженців, які по Другій світовій війні опинилися у Німеччині.

Члени КЛК від 1947р. до 1950р. провадили лещетарський спорт серед українських спортивних товариств у Німеччині завдяки галицькій лещетарській традиції КЛК і завдяки чисельним лещетарським таборам і прогулькам, організованим куренем "Бурлаки", який став стрижнем Карпатського лещетарського клюбу. В альпійських конкуренціях кращі лещетарі в цих роках були: члени КЛК - Роман Качмар, Юрій Купчинський, Богдан Курилко, Зенон Шепарович, Олег Лисяк, Роман Гавриляк. З інших українських товариств: Богдан Стопницький, Володимир Логуш, Ігор Білинський і Юрій Кузик. У норвезьких дисциплінах (скоки та плоский біг) передували: Роман Гавриляк, Юрій Купчинський, Роман Качмар і Мирослав Шарко. З інших товариств — Юрій Цьолко, Орест Левицький.

01.09.1947 р. члени КЛК альпіністи старшопластового куреня "Бурлаки" Богдан Яців та Ігор Суховерський стали першими українцями, що здобули вершину Мон-Блан (4807м) і встановили там український національний прапор.

Текст підготував Юрко Рочняк.